- жалючий
- -а, -е.1) Який має властивість жалити.2) перен. Дошкульний, різкий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
жалючий — 1. ЖАЛЮЧИЙ, диал. 1. Жгучий; в экспр. выражении: крапива жалюча. – Канючат и канючат… Отстынь, крапива жалюча… (2. 178). СЮГ 87; СЦГ 2. 31: жалючий «жгучий (о крапиве)». Ср. также ССГ 90: жалюча «змея». 2. ЖАЛЮЧИЙ, диал. Жалостливый (прим. авт.) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
жалючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дошкульний — 1) (про слово, вислів який завдає неприємного відчуття, ображає), ді[о]ткливий, безпощадний, у[в ]їдливий, їдкий, ядучий, ядушливий, ядушний, ущипливий, різкий, хльосткий, терпкий, гіркий, гострий, колючий, жалкий, жалючий, важкий 2) (дуже… … Словник синонімів української мови
колючий — 1) (який може колоти, колотися), кілкий, колький, кусючий 2) (про слово, вислів який завдає неприємного відчуття, ображає), ді[о]ткливий, дошкульний, безпощадний, у[в ]їдливий, їдкий, ядучий, ядушливий, ядушний, ущипливий, різкий, хльосткий,… … Словник синонімів української мови